За час моєї десятирічної педагогічної практики в Центрі  я   маю досвід роботи з дітьми з особливими потребами і тому зробила висновок, що гра з піском - це  засіб розвитку та самотерапії дитини. Піддатливість піску пробуджує бажання творити з нього мініатюрну картину світу. Дитина виступає у пісочниці, як творець,один життєвий сюжет змінює другий.
         Гра з піском – це натуральний і посильний для кожної дитини вид діяльності. Дитина, часто, словами не може висловити свої переживання, страхи, і тут їй на допомогу приходять ігри з піском. Проігруючи хвилюючі його ситуації за допомогою іграшкових фігурок, створюючи картину власного світу з піску, дитина звільнюється від напруги. А найголовніше вона набуває безцінного досвіду символічного вирішення багатьох життєвих ситуацій, тому що у справжній казці все завжди закінчується добре!
        Перенесення традиційних педагогічних занять у пісочницю дає більший виховний і педагогічний ефект, ніж сталі форми навчання.
        По-перше, суттєво збільшується бажання дитини дізнаватися про щось нове, експериментувати та працювати самостійно.
          По-друге, у пісочниці суттєво розвивається тактильна чуттєвість, як основа «ручного інтелекту».
         По-третє, у іграх з піском більш гармонійно і інтенсивно розвиваються всі пізнавальні функції (сприймання, увага, пам’ять, мислення), а також мова і моторика.
    По-четверте удосконалюється предметно-ігрова діяльність, що в подальшому сприяє розвитку сюжетно-рольової гри і комунікативних навичок дитини.
         По-п’яте, пісок, як і вода, має можливість «заземляти» негативну енергію, що особливо актуально з «особливими» дітьми.