Поради батькам.

Дитячу брехню сприймають як трагедію або прояв таких рис характеру, як боягузтво, підступність, хитрощі i часто ставлять запитання: чому дитина бреше? — i не знаходять відповіді. Важливим у цій ситуації є запитання, що дитині заважає зізнатися? Може, це страхи? Страх упасти у власних очах, страх втратити любов батьків, страх згубити повагу вчителя, страх протистояти дорослим, страх невідповідностi очікуванням дорослих. Як правило, дитина не усвідомлює цих причин, знайти їx і зрозуміти — справа мудрого дорослого.

Причини, з яких діти говорять неправду, є схожими на причини дорослих, але мають свою cпeцифiкy:

1. Дитина обманює, якщо не отримує достатньо інтелектуально-емоційно-тактильної уваги: що б до­брого вона не зробила, її не визнають, не хвалять.
2. Брак спільної відвертості, у тому числі дитину саму обманюють,
3. Дитину карають за будь-яку дрібницю.
4. Карають за те, що дитина не навчена робити, а її примушують зробити добре.
5. Карають i тоді, коли дитина зізналася у сказаній неправді.

Одним із моментів непорозуміння між батьками i дітьми та основою помилок батьківської педагогіки є бачення дорослими фантазій дітей через призму 6pexнi.

У загальному, порядок активних дій із вияву дитячої брехні може бути таким:

• спостерігайте за рухами, жестами, які несуть правдиву інформацію;
• задавайте прямі запитання, дивлячись прямо в очi, прослідкуйте за його/її реакціею;

подивіться завзято, з явним виразом сумніву в достовірностi його/її тверджень;

• використовуйте мовні, мімічнi та iнші прийоми, направлені на активізацію реакції співрозмовника;
• з'ясуйте причину неправди;
• знайшовши можливу причину неправди, усуньте її так, щоб не зашкодити почуттю власної гідності (дитини) i розв'яжіть цю проблему остаточно;
• якщо дитина сама зізнається в неправді i дасть власному вчинку оцінку, підтримайте її позитивними схваленнями;
• не провокуйте брехливість дитини у тих ситуаціях, де, як Ви знаете, їй важко буде зізнатись;
• показуйте на власному прикладі вчинок правдиво­го зізнання;
• забезпечуйте приємне емоційне підкріплення пе­ремоги правдивості дитини;
• допомагайте знайти потрібні слова для визнання провини i помилок;
• пам'ятайте, що визнання дитиною своїх помилок — це ще не завжди гарант, що вони не будуть повторюватись.

Але головне намагайтеся зрозуміти і пробачити !!!