Всі батьки бажають, щоб їхня дитина була здорова, розумна, і просто щаслива. Але не всі розуміють, що для отримання бажаного результату, треба прикласти чимало зусиль. Дитину не достатньо просто любити, про неї треба піклуватися, спостерігати за нею, щоб помітити і розвинути позитивні риси і вчасно позбутися негативних. На жаль, є деякі батьки, які через свою необізнаність, таку індивідуальну особливість своєї дитин - як ліворукість, відносять до негативних якостей. І для того, щоб вони змогли змінити свою думку, своє відношення до цього питання та допомогти дитині не комплексуючи заняти рівноправне місце серед правшів, подаємо необхідну інформацію і поради.

Аби впевнитися, що дитина надає перевагу лівій руці, поспостерігайте за нею, наприклад, коли грається іграшками, роздивляється книжку, чистить зуби... Більш точні висновки зможете зробити після проведення нескладного тесту. Наприклад, запропонуйте дитині зчепити перед собою пальці “ в замок”. Якщо зверху опиниться великий палець лівої руки, - дитина лівша. Або ще один варіант, нехай схрестить руки на грудях у позі Наполеона – домінуюча рука буде лежати зверху.

Нервові волокна від кори головного мозку перехрещуються: ті, що йдуть із правого боку, в основному переходять на ліву половину тулуба, і навпаки. Тому в тих, хто має домінантну ліву півкулю мозку, краще функціонує права сторона, а праву – ліва. Ті, в кого домінує ліва півкуля мозку, - правші, а ті, в кого переважає права півкуля, - лівші.

Щодо відмінностей між лівшами і правшами є такий нюанс: ліва півкуля мозку, що домінує у правші, трохи більше відповідає за схильність до точних наук, а права (домінує у лівші) – за художньо – літературні здібності. У таких дітей яскравіше виражені імпульсивність і вразливість, сприйняття різноманітних відтінків кольорів та ознак форми, здатність просторово і образно мислити.

До п'яти відсотків дітей від народження однаково добре можуть володіти лівою і правою руками. Вони однаково схильні як до точних, так і до гуманітарних наук. Заздалегідь визначити, буде малюк лівша чи правша, неможливо.

Зовнішні фактори на формування праворукості чи ліворукості не впливають. Звичайно є винятки, але це особливі випадки: внаслідок фізичної травми, перенесеної операції чи певної хвороби трапляється, що потерпають відповідальні за функціонування правої руки мозкові центри, тоді вони не діють або діють не повністю. У цьому разі права півкуля мозку компенсує втрату цих функцій, і дитина перетворюється на лівшу; навіть якщо згодом функції правої руки відновляться, це вже буде набута праворукість.

Ліворукість також можлива внаслідок ураження головного мозку в період внутрішньоутробного розвитку плоду, особливо на 7 – 8 день після запліднення яйцеклітини, а також на 18 – 22-й тиждень вагітності, коли відбуваються якісні зміни в діяльності головного мозку, становлення рефлексів, а також під час пологів через порушення розвитку центральної нервової системи.

Є ще приховані лівші. Бачивши, що більшість користується правою рукою, лівші і самі призвичаюються до цього. Може бути перехід до праворукості під тиском батьків, це особливо явно спостерігалося за радянських часів, коли не було прийнято, щоб дитина відрізнялася від загальної маси, і батьки використовуючи всі можливі методи намагалися перевчити дитину. Нерозуміючи, що “в душі” – вона все-таки лівша.

Батькам, які бачать чи підозрюють, що їхня дитина – лівша, раджу не перейматися цим. Якщо дитина хапається за ложку та малює лівою рукою, або Ви вважаєте, що вона – прихована лівша ( до речі, це не стосується новонародженних – спочатку вони хапаються за все однаково як лівою так і правою ручками), не намагайтесь “переробити” своє чадо. Це може призвести у майбутньому до ускладнень, наприклад, до послаблення здатності сконцентруватися, читати та правильно писати. Такі діти схильні до невротичних розладів психіки( їх виникнення збігається з насильницьким перенавчанням), може призвести до заїкання, особливо якщо під час перенавчання батьки навіювали: “Ти ніколи нічого не навчишся робити правильно”.

Коли прийде час йти до школи, не лишайте своє чадо наодинці із своєю особливістю, а підійдіть до класного керівника і повідомте, що Ваша дитина пише лівою рукою. Дитину – лівшу слід посадити за партою чи столом ліворуч, щоб не заважала ліктем сусідові. Не вимагайте каліграфічного почерку і класичного нахилу літер. Лівшам, взагалі, легше і зручніше писати справа наліво, тому дозволяйте і вертикальне письмо, і нахил ліворуч – аби лиш дитині було зручно й вона встигала за однокласниками. Під час виконання домашнього завдання настільна лампа на столі повинна стояти так, щоб світло падало на зошит з правого боку.

Ліворукість – не завада творчості, праці, спорту і не впливає на загальний фізичний розвиток. Та дехто з дітей соромиться її, відчуваючи, що вони “не такі, як усі”. Тому, шановні батьки, намагайтеся зробити так, щоб дитина і оточуючі не бачили в цьому чогось надзвичайного. Просто дайте малюкові зрозуміти, що ліворукість – не фізична вада, а просто особлива індивідуальність. Також, підберіть потрібні слова і підготуйте дитину до можливої неадекватної реакції оточуючих. І пам'ятайте, що серед ліворуких чимало відомих людей (Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, автор ”Аліси в країні дивацтва Люіс Керол, Чарлі Чаплін...), тому ростіть свого малюка здоровим, гармонійно розвинутим та вдосконалюйте його таланти й здібності. І, можливо, колись він поповне список знаменитих, або, навіть, геніальних людей!

Підготувала вчитель-логопед Паламарчук О.С.