Тема: «Будинки для собачок».

Мета: працювати над індивідуальними цілями дітей згідно ІСП; познайомити дітей із домашньою твариною – собакою та з її  поведінковими характеристиками;  активізувати дотримання дітьми правил безпечної поведінки із собакою; вправляти вихованців у розрізненні предметів, враховуючи їхній розмір і колір; закріпити рахунок; розвивати вміння виконувати завдання за зразком та інструкцією; коригувати мислення, сприймання та довільну увагу; виховувати любов та бажання піклуватися про тварин.

 Обладнання: будиночки із картону – червоний, зелений, жовтий (великі та маленькі), відповідна до будиночків кількість собак із картону (великі та маленькі), іграшковий собака, вірш С. Вишневський «Різні характери», хлопчик, бабуся та домашні тварини з настільного театру, фланелеграф.

                                                  Хід заняття.                                                                

Підготовчий етап.

Вихователь:

Діти, відгадайте,будь ласка, загадку:

Гавкає, кусає,

У дім не пускає. (Собака)

Вихователь приносить дітям у кошичку накриту ковдрою іграшкову собаку і зачитує вірш:

Приніс сьогодні татко

Маленьке  цуценятко.

Воно із нами грається

І зовсім не кусається.

На молочка, маленьке,  (вихователь дає «молоко» у тарілці)

Та підростай швиденько.

Діти погладжують цуценя і дають для нього « молоко».

Основний етап.

Вихователь:

    Собаки - домашні тварини. Вони стережуть будинки своїх господарів, їхнє майно. 

 Люди утримують собак у селах і у містах. У селі собака  живе в буді.

Вам, діти, потрібно знати, що до незнайомих собак підходити не можна, тому що вони можуть вас налякати або вкусити. Подивіться уважно,будь ласка,на собаку і назвіть його частини тіла ,як він себе поводить,що їсть…

( Діти називають частини тіла собаки і характеризують його поведінку.)

Вихователь:

Погляньте, пес вертить хвостом, що це може означати?

Читання уривка із вірша С. Вишневського «Різні характери».

Пес хвостом невтомно меле.

Це тому, що він веселий.

За штани мене ще зрання

Тягне в ліс на полювання.

Вихователь:

Отже, коли хвостом собака крутить – це означає, що він веселий. Коли хвіст  собака піджав - він  не хоче з вами гратися. Наш собачка сильно крутить хвостиком, напевне, він хоче виконати разом із вами фізкультхвилинку.

Ми тупаємо ногами —

Туп, туп, туп.

Ми плескаємо в долоні —

Плесь, плесь, плесь.

Ми руки підіймаємо —

Так, так, так.

Ми руки опускаємо —

Так, так, так.

Ще ними поплескаємо —

Плесь, плесь, плесь і

На місце всі сідаємо.

Вихователь:

Цуценя хоче розповісти нам одну пригоду, яка  сталася на сільському подвір’ї. Діти, ми з Вами можемо потрапити на подвір’я у село. Потрібно доторкнутися до нашого песика і сказати такі слова: « Казку будем слухати, в село нам треба вирушати!»

На одному подвір’ї  жила бабуся Галина. Бабуся дуже любила домашніх тварин. У неї жили корова, свиня, качка, півень, кіт. А особливо бабуся Галина любила собак. Для кожної із них вона прив’язала кольоровий бантик(називання кольорів разом із дітьми). Три собаки були великі, а три малі(перераховування собак разом із дітьми). Великі собаки жили у великих будах, а маленькі собаки в маленьких будах(визначення розмірів буд і собак разом із дітьми). Але одного разу, коли бабуся Галина була на городі, прибіг хлопчик Степанко-Неслухнянко і зробив безлад на подвір’ї, попереставляв буди і втік. Бабуся Галина прийшла і  сплеснувши  руками запитала:

Що це сталося, хто це накоїв? Діти, можливо,Ви бачили, хто це міг зробити?

         Вихователь спонукає дітей, щоб вони дали відповідь для бабусі.

Бабуся:

Куди побіг той хлопчик? Потрібно його повернути і пояснити, що так робити не можна.

Діти знаходять хлопчика і  пояснюють, що так робити не можна. Бабуся пропонує йому все прибрати, але Степанко не знає, як це зробити.

Вихователь:

Я бачу, діти, що в цій пригоді необхідна наша

 допомога. Допоможемо?

Практична діяльність    дітей.

Молодші діти: а)потрібно із двох однакових за кольором і різних за розміром буд підібрати відповідного розміру собак; підібрати собак із відповідним кольором бантика.

Старші діти: розміщують собак різного розміру з різнокольоровими бантиками до відповідних буд. Виконується рахунок буд і собак.

Заключний етап.

Вихователь:

Степанку, ти зрозумів, як потрібно було все розкласти на свої місця?

Степанко:

Так, я все зрозумів. Дякую вам, діти, що Ви все пояснили. Я більше не буду робити безладу на подвір’ї у бабусі, а приходитиму допомагати їй у господарстві.

 Бабуся дякує дітям за допомогу.

Вихователь:

Малята, нам потрібно повернутися до нашої групи. Доторкнемося до нашого песика і скажемо слова: «Казку ми послухали, у групу треба вирушити!»

Вихователь:

Дякуємо, песику, за цікаву казку. Ми змогли допомогти собачкам знайти свої буди.

Прощання  з песиком.

                   Шпак Зоя  Григорівна,

                    вихователь Центру.