1. Незважаючи на вади розвитку дитини, ставитися до неї як до дитини з особливими потребами, яка вимагає спеціального навчан­ня, виховання і догляду.

2. За допомогою спеціальних рекомен­дацій, порад та інструкцій дефектолога, со­ціального педагога, лікаря чи реабілітолога поступово і цілеспрямовано:

- навчати дитину альтернативних спо­собів спілкування;

- навчати основних правил поведінки;

- прищеплювати навички самообслуго­вування;

- формувати вміння, що допоможуть по­долати стреси;

- виявляти та розвивати творчі здіб­ності;

- розвивати зорове, слухове, тактильне сприйняття.

3. Створювати середовище емоційної без­пеки:

дитина має виховуватися в атмосфері любові та добрих стосунків між усіма члена­ми сім'ї.

4.Треба позбавитися небезпечних речей, предметів, що спричиняють у дитини страх чи іншу негативну емоційну реакцію.

Батьки повинні навчитися:

1. Поважати дитину; сприймати її такою, яка вона є.

2. Хвалити й заохочувати до пізнання но­вого, стимулювати до дії через гру.

3. Не піддаватися всім примхам і вимогам дитини; бути реалістом щодо своїх можливос­тей; підтримувати і допомагати один одно­му.

4. Не забувати про себе, ставитися до себе позитивно й розвивати в себе почуття гумору.

5. Розмовляти з дитиною, слухати її, спостерігати за нею.

7. Не боятися щохвилини за її життя.

6. Брати тайм-аут.

Батьківська любов – джерело і гарантія емоційного благополуччя дитини, її психологічного та інтелектуального розвитку. Сприятливий психологічний клімат у сім’ї – основа позитивного розвитку дитини. Батькам потрібна реальна допомога й підтримка, щоб вивести дитину із замкнутого простору й залучити до повноцінного життя.